Пропедевтика вивчення інформатики в початкових класах

Автор: 

Віра Коткова (Херсон, Україна)

Реалізація сучасної освітньої парадигми значною мірою залежить від учителя початкової школи. Сьогодні учитель перестав бути основним джерелом знань для учнів, які отримують значний обсяг інформації в інформаційно-комунікаційному середовищі, створеному телебаченням, відеофільмами, комп’ютерними програмами й іграми, Інтернет тощо. Це вимагає від сучасної вищої професійної освіти підготовки спеціалістів, здатних орієнтуватися у численних змінних потоках інформації, критично ставитись до неї, мати змогу створювати, обробляти та передавати необхідну інформацію, постійно самовдосконалюватись в особистісному та професійному плані до вимог розвитку суспільства. Розв’язанням даної проблеми є професійна підготовка майбутнього вчителя в інформаційно-комунікаційному педагогічному середовищі, формування інформатичних компетентностей.

Впровадження ІКТ в початковій школі викликають спроби вивчення власне інформаційних технологій або навіть інформатики в такому ранньому віці. Потрібно зазначити, що в проекті Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 462 від 20 квітня 2011 р., передбачено ознайомлення дітей з основами комп’ютерної грамотності, виховання готовності до розв’язання побутових питань шляхом застосування алгоритмів виконання технологічних завдань та навичок технологічної діяльності у практичних ситуаціях, що віднесено до освітньої галузі «Технології», змістова лінія ознайомлення з інформаційно-комунікаційними технологіями. Тижневий обсяг навчальних годин, передбачений на забезпечення освітньої галузі «Технології» незначний: в 1-му класі – 1 година, в 2-4-х класах – по 2 години, цей час розподіляється між предметами «Трудове навчання» та «Сходинки до інформатики» [3, с. 10]. Тому ознайомлення з основами комп’ютерної грамотності може відбуватися в межах вивчення інших освітніх галузей та за рахунок годин варіативної складової навчального плану. Такий підхід закладено й в «Концепції інформатизації загальноосвітніх закладів, комп’ютеризації сільських шкіл» [5, с. 7].

У сучасній початковій освіті існують такі принципові напрями навчання інформатики в молодших кла­сах залежно від мети та завдань навчання, що визначають таким чином і їх відповідний зміст.

Основним завданням першого напряму є застосування сучасних ІКТ у процесі вивчення більшості навчальних предметів у рамках програми початкової школи [4, с. 70]. Такий підхід досить вдало реалізований у курсі «Сходинки до інформатики» (Ф.М.Ривкінд, Г.В.Ломаковською, С.Я.Колесніковим, Й.Я.Ривкіндом). Як зазначають автори, основним видом використання комп’ютерних засобів навчання є їх органічна інтеграція в певні уроки. Головною функціональною метою є загальний розвиток дитини, її пам’яті, просторової уяви, логічного мислення, творчих здібностей. Авторам експериментального курсу вдалося реалізувати у цікавій, ігровій формі поступове опанування учнями комп’ютерних засобів, набуття ними первинних навичок користування пристроями введення-виведення, елементами управління комп’ютером та ін.

В основу комплексного курсу закладено чотири змістові лінії.


Формування уявлення про можливості та сфери застосування комп’ютера; ознайомлення з технікою безпеки під час роботи з комп’ютерною технікою; формування елементарних навичок роботи з комп’ютером (основні прийоми роботи з мишею та клавіатурою, елементарні принципи реалізації інтерфейсу програм – на інтуїтивному рівні).


Розвиток загальних здібностей дитини: логічне мислення, кмітливість, увага, уява, просторова уява, зорова і слухова пам’ять, креативність.


Підтримка навчальних предметів: математика, українська мова, іноземна мова, природознавство (краєзнавство), країнознавство, правила дорожнього руху, музика.


Алгоритміка: розвиток алгоритмічного мислення; уявлення про алгоритми.

На сьогоднішній день комплекс «Сходинки до інформатики» містить 33 навчально-розвивальні програми різного обсягу та рівня складності [1, с. 42].

Для курсів другого напряму характерне формування змісту освіти на основі конкретно-предметних цілей навчання. Пропедевтичні курси інформатики цього напряму призначені для формування практичних навичок роботи з ІКТ і теоретичних відомостей, але обсяг і тематика цих курсів різна.

Другий напрям, на відміну від першого, акцентує увагу не лише на необхідності формування різних навичок роботи за комп’ютером і з певними програмними продуктами, а й передбачає можливість отримання молодшими школярами початкових знань з інформатики, що розширить їхній світогляд і створить певне підґрунтя для подальшого вивчення предмета «Інформатика».

Особливістю пропедевтичних курсів інформатики третього напряму є розвиток інтелектуальних, естетичних, творчих здібностей та підвищення пізнавальної активності дитини [4, с. 70-71].

Пропедевтична підготовка з інформатики та інформаційних технологій у молодших класах загальноосвітньої школи є цілісним комплексом організаційних форм та включає наступні компоненти:

1) власне урок інформатики («Сходинки до інформатики», «Кроки до інформатики. Шукачі скарбів», «Комп’ютерленд»);

2) комп’ютерний урок (математика, українська мова, природознавство, музика та ін.), безпосередньо підтримує традиційне шкільне навчання і підвищує його ефективність у галузі автоматизації контролю рівня знань, тренує навчальну діяльність, моделює досліджувані процеси і явища, управляє процесом навчання;

8) інтегрований урок (твір в текстовому редакторі, математичні розрахунки в електронних таблицях й ін.), що містить елементи навчання за новою інформаційною технологією. Інтегровані уроки проводяться спільно учителем інформатики, що підтримує технологічну лінію, й учителем початкових класів, що забезпечує змістове наповнення;

4) позакласні заходи (екскурсії, вікторини, ігри тощо) [2, с. 85].

Дискусії щодо місця навчання інформатики в школі поступово схиляють їх учасників до розуміння того, що інформаційні технології мають інтегруватися в усі без винятку предмети і стати дієвим багатофункціональним засобом навчальної діяльності учня та переважно професійною діяльністю вчителя, а також – узагальненим каталізатором підвищення ефективності всього навчально-виховного процесу в початковій школі.